В общем суда я буду пихать свою стихи и рисунки.Вот:
(Этот ,вообще-то,на украинском,но надеюсь,вы поймёте.)
Буває...
Як важко,коли втратиш друга,
Без розуміння і порад.
Чеканням в серці стигне туга,
Душі не мона дати лад.
Буває,зійдеш ти з дороги -
Зненацька виросте стіна.
І не діждатись допомоги,
І серед світу ти одна.
Буває,біль в душі як в клітці,
Його нема з ким розділить...
І мрії в кришталевій скринці
Не можуть крила відігріть...
Та зійдуть сутінки - й зненацька
Торкнуться променем лиця.
Та головне в тім - дочекаться,
Вселити віру у сердця.
І долі я довіку вдячна,
Що відвела у ніч журбу.
Я знову сонце,обрій бачу-
Назавжди мрію збережу...
И вот ещё один.
***
В тумане звук стали случайно разлит,
И стало на миг невозможно дышать.
А душу всё время тоска теребит
И голос мой вынужден просто молчать.
Но где-то плывут облака не спеша,
И звёздами свод полнолунный оброс.
У неба ведь тоже должна быть душа...!
Кто может ответить на этот вопрос?!
И парочка ,уже старых рисунков.
Отредактировано Нэт (05-08-2009 13:54:30)
